Українські десантники змінять блакитні берети / скріншот
Високомобільні десантні війська змінюють свою форму і повертаються до квітів, властивим цього роду військ від самого початку його існування. Зміни неминучі, але не всі рядові десантники ставляться до них позитивно, йдеться в сюжеті ТСН.
Володар ордена за мужність Сергій Чіп розлучатися зі своїм блакитним беретом не хоче. Його він тримав у себе і під час захисту Луганського аеропорту, і при обороні Пісок. "Весь час або в рюкзаку, або в бушлаті", - говорить він. І додає, що ставлення до головного убору особливе. "Я знаю, що він зберігає. Це точно, адже це наш захист з неба", - переконаний боєць. Десантник не приховує, що засмучений перспективою розлучитися з улюбленою річчю. "Він дався від перших стрибків. З 16 років мріяв служити в десантних військах", - пояснив військовий.
Читайте також Високомобільні війська Збройних сил України стануть десантно-штурмовими
Бере кольору неба десантникам вручали після першого стрибка, цей невід'ємний атрибут яскраво виділяв рід військ на всіх парадах. Але якщо бере одягали тільки на урочистості, то тільняшка майже завжди на десантнику. Ця одяг з біло-блакитними смугами прилягає бійцям просто до серця. "Перед початком штурмів надягали тільняшки і берети завжди були у серця під кітель", - зізнається воїн Олег Дундуков. Боєць визнається, що він з побратимами розуміє необхідність змін, але берети любити їх привчали десятки років. "Всьому нашому поколінню буде важко. Уже наступне покоління, яке не знатиме, можливо, цих традицій, не бачитиме тих блакитних беретів і тільників, сприймуть це нормально", - припускає він.
Герой України Андрій Ковальчук, навпаки, до нової форми відноситься схвально. Офіцер, який командував обороною аеропорту в Луганську, вже носить новий десантний шеврон кольору Марун. "Мені подобається. Найперший десантник був одягнений в бере саме такого кольору", - говорить нинішній начальник штабу ВДВ.
Саме з такого берета дійсно починалася світова історія десантних військ, а пізніше, щоб радянський десантник не губився в строю з іншими солдатами, бере змінив колір. Тепер від радянських традицій вирішили позбутися, ще й тому, щоб відрізнятися від ворога, який радянська спадщина активно використовує і пропагує. "За чотири роки війни досить своєї історії. У нас вже виключені випадки, коли б'ють на голові пляшки, купаються у фонтанах. Якщо подивитися сайти РФ, то кожен другий - це або п'яний, або сам себе принижує, коли б'є пляшки на голові", - стверджує Ковальчук.
Серед пересічних десантників уже також чимало тих, хто не хотів би мати з анекдотична російськими десантниками нічого спільного. "Я не хочу носити такий же, як ворог. Вони її не знімуть точно. Можливо, треба зняти нам", - говорить воїн Тарас з позивним "БК". А Герой України, командувач ВДВ Михайло Забродський кличе не забувати подвиги війська в блакитних беретах, а й творити свою власну історію.
Читайте також "Ніхто не відхрещується від блакитного": для українських десантно-штурмових військ буде змінений колір берета (фото)
"Це не простий елемент, і з ним пов'язано багато спогадів, життів, доль і славних справ, військової історії тих, хто його носив і продовжує носити зараз. Але ми також добре усвідомлюємо, що навесні 2014 року почалася нова глава в історії ВДВ. Можливо , ми повинні були зробити цей крок 20 років тому, можливо, три роки тому. Зараз, напевно, прийшов час ", - вважає командир.
Його підтримує і заступник з повітрянодесантної підготовки Юрій Галушкина. "Я з 1988 року в Збройних Силах України, весь час в десантних військах. Я абсолютно нормально ці зміни сприймаю позитивно. Вважаю, що ВДВ створило свою історію і має право на свою форму одягу", - пояснив офіцер.
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter
